Хочете вірте, хочете ні, але казка - це література, котра є присутньою в житті кожного на планеті. Не буває на світі людей, котрі не були б дітьми, а у дітей в душі завжди є місце казці. Фантазери та вигадники, які проживають казку по справжньому, завжди можуть побудувати замок з піску, створити плаття з листочків, полетіти в космос на кульбабках... і не думайте, що це все не справжнє! В очах дитини казка важливіша, ніж всі найважливіші справи разом. Я запрошую Вас до дитячих казок. Вони допоможуть Вам у скрутну хвилину, надихнуть, розвеселять, простягнуть між вами та Вашою дитиною нерозривний невидимий зв'язок, адже це так важливо!

                                                                               завідувач            Кравчук О.С.

Казкарі:

Даша Блінова з мамою

Пригоди Сніговика

   Жили-були дівчинка Катя і братик Саша.Одного разу випало багато снігу. Катя і Саша вийшли пограти в сніжки. А коли награлися - вони зліпили Сніговика. Стало темно і дітей покликали додому, спати. І ось настала ніч і зі Сніговиком стали відбуватися дива...

   Сніговик стояв один, зовсім один. І коли його торкнулося світло місяця - він ожив. Поворушився, заморгав очима, оглянув двір і побачив, що у дворі крім нього нікого немає. Страшно і нудно стояти одному. Може мені пошукати друзів!? Подумав Сніговик і вирушив в дорогу.

 Довго ходив він по дворах, але нічого крім сплячих вулиць не бачив. Розгублений і засмучений він вирішив повернутися у свій двір до дітей, які прийдуть до нього завтра вранці. Йшов він, йшов, як раптом під ногами він побачив сяючу Зірку, що впала з неба.

« А раптом її хтось загубив?»- подумав Сніговик: «Її ж треба повернути!»

Він підняв Зірку і почав шукати того, хто йому допоможе її повернути. Сніговик вийшов на стежку, що вела в ліс, там він пішов шукати звірів, які скажуть йому, хто втратив Зірочку. Та раптово на своєму шляху наш герой зустрів Їжачка.

 - Здрастуй, лісовий звір. Скажи мені будь ласка, хто мені допоможе повернути Зірку і кому її віддати?

- Здрастуй, Сніговик! Зірка ця впала з неба, вона яскраво світила, але не втрималася. Її до ранку треба повернути назад. Віднеси її на узлісся, там живе добрий Чарівник. Він допоможе тобі, поверне її на небо.

Сніговик подякував Їжачку і швидко вирушив далы.

 А в той  час, коли Сніговик розмовляв з Їжачком, поруч пролітала Ворона і побачила в руках у Сніговика більшу, блискучу Зірку.

 -Яка гарна корона, була б мені на Новий рік,- подумав Ворона і полетіла слідом за Сніговиком.

   Ворона зупинила Сніговика і почала його просити: «Я чула, що до ранку тобі треба щось віднести Доброму Чарівнику, давай я тобі допоможу, адже до ранку вже залишилося зовсім небагато». Сніговик був довірливим і повірив Вороні. Поруч пробігав заєць і сказав: « Що ти зробив?! Вона тебе обдурила і

Зірочку забрала собі».Сніговик розплакався

- Не плач, Сніговик,- сказав заєць,- я побіжу на узлісся, все розповім Чарівникові, і він обов'язково поверне Зірочку на небо , а тебе додому!

  Зайчик побіг, а Сніговик залишився чекати дива. Коли перші промені сонця торкнулися верхівок дерев, Сніговик опинився в своєму дворі, він побачив ту зірочку, що хотів повернути. Вона помахала йому і зникла. А в руках у нього була записка «Сніговикові від Доброго Чарівника»

« Спасибі за добру справу.»

Казкарі:

                                                           Владик Бєлов з мамою

                                                              Ліза Вискребець з мамою

                                                                   Ваня Халімендиков з мамою

Чарівна ніч

     Жили-були дівчинка Катя і братик Саша. Одного разу випало багато снігу. Катя і Саша вийшли пограти в сніжки. А коли награлися - вони зліпили Сніговика. Стало темно, і дітей покликали додому, спати. І ось настала ніч і зі Сніговиком стали відбуватися дива...

 Почав падати чарівний сніг. І раптом, несподівано Сніговик ожив, а з ним ожили і його друзі, яких так само зліпили діти. І вони вирішили відправитися до Діда Мороза за подарунками для дітей. Їх дорога йшла через ліс. А ,як водиться, у новорічну ніч трапляються дива...

І в цей час Сірий Вовк і його Руда Лисиця хотіли перешкодити Сніговикові і його друзями,  вони  готували страшний план по крадіжці подарунків у Діда Мороза.

 Перевдягнувшись Сніговиком, Сірий вовк попрямував до будиночка, де живе Дід Мороз. Побачивши знайомого Сніговика, Дід Мороз одразу ж відкрив двері і в цей момент за ним вбігла Лисиця Аліса. Разом вони зв'язали Діда Мороза і хотіли було забрати всі подарунки, але в цей момент в будинок зайшов справжній Сніговик і обсипав лисицю і Вовка чарівним снігом. І з цього моменту Хитра Лисиця і Злий Вовк стали добрими. І тоді вони всі разом вирушили у двір , де жили Катя і Саша. А на ранок, коли прокинулися діти , з вікна вони побачили у дворі багато подарунків від Діда Мороза, Сніговика і його друзів. Всі діти вибігли на вулицю, а потім вони всі разом вирушили на святкування Нового року, на ялинку, в свій дитячий садок .

Це незабутнє свято вони будуть пам'ятати цілий рік!

ВІРТЕ В ЧУДО!!!!

                                                                     Казкарі: Данило Орлов

                                                                                  Валерія Кутня

                                                                              Дмитро Буцький

                                                                             Даша Теодорська

Про старий і новий сніг

      Ця історія могла статися десь далеко, а могла трапитися і в казці...

    Зустрілися старий і новий сніг.

Новий сніг ніколи не бачив людей, птахів, тварин, тобто всього того, що знаходиться на землі. І тоді він сказав:

- О, яка краса навколо.

І раптом прокинувся старий сніг і сказав:

- Нічого гарного я тут не бачу.

- Подивися як тут добре, все біле, чисте, м'яке як хмари, блискуче.

А старий сніг сказав, що йому тут не подобається....

- Ну чому?

- Мені тут нецікаво. Я тут вже все бачив

- А що ти тут бачив?

- Тут багато дітей. Вони шумлять, кидаються сніжками, ліплять Снігову Бабу. Бруднять сніг своїми слідами. Мене топтали, катали, м'яли. А потім на даху виросли бурульки, і тепер вони можуть впасти і зробити дірку в моєму покривалі.

 - А мені тут добре і дуже подобається. Тут багато добрих, усміхнених, радісних і веселих дітей. Мені з ними добре і весело. Невже тобі зовсім тут не подобається?

 - Подобається! Новорічна ніч! Приходить свято і навколо стає тихо і чарівно.     На небі світить Місяць і зірки.

- Я ніколи не бачив Нового Року, - сказав молодий сніг.

- Ти обов'язково побачиш Новий рік, тільки потрібно почекати.

І тоді новий сніг залишився чекати нового Нового року.

І він обов'язково дочекається, адже це казка!

                                                                           Казкарі:

 Данило Орлов

Даша Теодорська

Микита Нємцєв

Арсеній Єрьоменко

Казка як дід ходив за ялинкою

   Жили-були бабуся і дідусь! Одного разу вранці бабуся сказала дідові скоро настане Новий рік, піди о лісу і принеси  ялинку .

   Пішов дід в ліс за ялинкою. Тільки підняв сокиру, щоб зрубати ялинку і побачив вовка. Заліз дід на ялинку. Довго він сидів, поки не побачив Діда Мороза.

    А Дід Мороз доторкнувся до хижака своїм чарівним посохом і він перетворився на бурульку.

   Тоді дід зліз з ялинки і Дід Мороз подарував йому найкрасивішу ялинку. А ще дав дідові, щоб не замерз, теплу шубу, шапку, і подарував великі сани.      Зрадів дід, сказав Морозу спасибі! І полетів на санях додому.

   А бабуся сидить, засмутилася, сумує, так як дідуся довго ні з лісу. Сіла на лавку і дивиться у вікно. І раптом побачила діда, який летить на санях.

Бабуся зраділа. Приземлився дід, взяв ялинку і поставив її будинку.

Потім вони з бабусею нарядили ялинку іграшками, цукерками і гірляндами. А коли настав Новий рік, Дід Мороз зі Снігуронькою подарували діду і бабі подарунки.

Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець.

КАЗКУ СКЛАЛИ:

Даша Дубровіна,

Уляна Онопченко,

Микита Євсєєв,

Маша Вотякова,

Софія Отрох.

КАЗКА про АПЕЛЬСИН та  ЛИМОН

       Жили-були Апельсин та Лимон !!!

Лимон був жовтий, кислий його звали Чайний.  Тому що його завжди додають в чай.

Апельсин - смачний, солодкий, з кісточкою.  Тому його і назвали Апельсин Костя.

Вони любили говорити про подорожі і про себе.  Одного разу Чайний і Костя посперечалися хто з них найкорисніший ?? !!

- Я найкорисніший, - сказав Лимон, тому що люди, коли хворіють або кашляють, мене завжди додають в чай ​​!!!

- Ні!  Я корисніше!  - відповів Апельсин!  У мені багато вітамінів!

Я не згоден, - закричав Чайний, в мені найбільше

вітаміну С !!

Так вони довго сперечалися і вирішили піти до Сови, тому що вона найрозумніша.  І запитали:

- Сова!  Як нам помиритися?  Хто з нас найкорисніший?

Сова сказала: «Ви обидва корисні.  І більше ніколи не сваріться, »

І тоді Чайний і Костя помирилися і більше не сварилися!

ДОБРА ХМАРИНКА.

    Жила-була Хмарка.  Вона була добра і всім дарувала крапельки - квітам,     

  деревам, листочків, кущів, травичці,

  птахам, комахам і всім, хто живе на нашій планеті.

    Це не сподобалося  Злому Чарівнику.  Вночі він вкрав

  хмаринку і сховав у свій замок, а ще зачинив усі двері і вікна

  на замок.

  А вранці Хмарки на

  небі не було.  Квіти почали в'янути,

  дерева стали

  висихати, птахи більш не співали.  Погано всім без води.

  Зібралися всі птахи і полетіли рятувати хмаринки.

   Прилетіли вони в замок і побачили, що все закрито і

  не можна туди пробратися.  Тоді полетіли вони до Доброго

  Чарівника і сказали:

  - Допоможи нам, врятуй Хмаринку від Злого Чарівника.

  Вони всі разом вирушили рятувати Хмаринку.  І махнув Добрий

  Чарівник Чарівною паличкою і всі двері відкрилися.

  Хмарка полетіла роздавати крапельки всім своїм друзям.

  А потім на небі з'явилася веселка, всі зраділи і

  посміхнулися.

  Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець!